Помолись за мене Мамо! - Блог БарМен[]ВсемЯду
"Ти помолись за мене, мамо,
ти лише вір і я вернусь.
Вернусь до тебе, чуєш, мамо,
прийду додому, я клянусь!
Я не на довго, обіцяю,
вернусь додому й одружусь.
Я перемоги так жадаю,
за вас, матусю, я боюсь.
Я не один, чуєш, рідненька,
там всі мої брати стоять.
Бо Україна-наша ненька,
"Слава Героям" нам кричать...
Я не один, нас тут багато,
всі ми під "градом" полягли.
Боролись до кінця завзято,
за волю кров ми пролили!"
...Проснулась мати, та й заклякли,
невже це сина більш нема?
І очі вже слізьми набрякли,
в душі надія все ж жива!
Із хати вийшла, а там син,
чому холодний і німий??
І не злічити домовин...
Чому ж це він такий блідий??
І підійшла вона тихенько,
не чутно, наче немовля.
Поцілувала руку сина так легенько,
і ніжно й любо промовля...
"Я помолюсь за тебе, синку,
я вірю, чуєш, ти вернись!
Прийду до тебе, слухай синку,
прийду рідненький, не журись...
І стану вітром серед поля,
дощем прольюся над Дніпром!
Нехай же буде вічна наша воля!!
І запанує мир кругом.
ти лише вір і я вернусь.
Вернусь до тебе, чуєш, мамо,
прийду додому, я клянусь!
Я не на довго, обіцяю,
вернусь додому й одружусь.
Я перемоги так жадаю,
за вас, матусю, я боюсь.
Я не один, чуєш, рідненька,
там всі мої брати стоять.
Бо Україна-наша ненька,
"Слава Героям" нам кричать...
Я не один, нас тут багато,
всі ми під "градом" полягли.
Боролись до кінця завзято,
за волю кров ми пролили!"
...Проснулась мати, та й заклякли,
невже це сина більш нема?
І очі вже слізьми набрякли,
в душі надія все ж жива!
Із хати вийшла, а там син,
чому холодний і німий??
І не злічити домовин...
Чому ж це він такий блідий??
І підійшла вона тихенько,
не чутно, наче немовля.
Поцілувала руку сина так легенько,
і ніжно й любо промовля...
"Я помолюсь за тебе, синку,
я вірю, чуєш, ти вернись!
Прийду до тебе, слухай синку,
прийду рідненький, не журись...
І стану вітром серед поля,
дощем прольюся над Дніпром!
Нехай же буде вічна наша воля!!
І запанує мир кругом.
| Автор: БарМен[]ВсемЯду | 22 Окт 2014 в 12:10 |