Самотність — микроблог ТендітнаДуша
Я, мабуть, ніколи не буду щасливою… Бо іноді життя приносить стільки болю, що навіть усмішка не може приховати сліз. Я часто мовчу, хоча всередині стільки всього, про що хочеться розповісти. Я теж мрію про щастя, про щиру любов, про людину, яка обійме й скаже: «Я поруч, усе буде добре». Мені не потрібно багато — лише трохи тепла, уваги й щирості. Хочеться, щоб хоч раз у житті хтось вибрав мене, цінував мене й боявся втратити. Адже за моєю усмішкою теж ховається серце, яке втомилося від болю й просто хоче бути щасливим… 
| Автор: ТендітнаДуша | Вчера в 22:45 |