Сльози, біль,СУМИ тримаймося — микроблог А-НЮТКА
Тримав дитину рятувальник на руках,
Як скарб найбільший і найважчу втрату.
Гули шахеди люті в небесах,
І голосила десь далеко мати.
І плакав кожен, в кого серце є,
І проклинав без слів, лише очима,
Недолюда, що кров безвинну п’є,
І всю його ненависну країну.
Сирена вила вовком у душі.
Комусь розбиті стіни стали склепом.
Уламки доль стояли на межі,
А за межею — лиш безкрайнє небо.
А рятувальник знов когось шукав,
Тягнув цеглини болю із безодні.
Нема як плакати — ще стільки справ…
А може, ще хтось виживе сьогодні…
07.10.2026
Як скарб найбільший і найважчу втрату.
Гули шахеди люті в небесах,
І голосила десь далеко мати.
І плакав кожен, в кого серце є,
І проклинав без слів, лише очима,
Недолюда, що кров безвинну п’є,
І всю його ненависну країну.
Сирена вила вовком у душі.
Комусь розбиті стіни стали склепом.
Уламки доль стояли на межі,
А за межею — лиш безкрайнє небо.
А рятувальник знов когось шукав,
Тягнув цеглини болю із безодні.
Нема як плакати — ще стільки справ…
А може, ще хтось виживе сьогодні…
07.10.2026
| Автор: А-НЮТКА | в 18:43 |