Чи не здається тобі, що щастя — це швидкоплинні моменти істини, які мимоволі оголюють найпотаємніше?… І якщо ти завмер, побачивши, як сходить Місяць над куполом церкви або серце затопила ніжність від згадки про тепло коханих рук — зупини свій буденний біг, занурся в ті миті й повернувшись до дійсності, відділи суттєве від зайвого.
