Коментаторам з боліт - Блог ЙогоВовчиця
Ах ти ж одоробло потьомкінське, опудало горохове, перекотиполе безрідне! Ну ти й телепень неотесаний, у якого в голові ні клепки, а лише вітер свище й горобці цвірінькають. Ти ж, макітро тріснута, мелеш своїм язиком, наче той млин поламаний – ні в тин ні в ворота, ні в кут ні в двері, аби тільки повітря даремно стрясати! Дивитися на тебе – сумно, слухати – нудно, а користі з тебе, бевзю, як із торішнього снігу або з цапа молока. Тьху на твою логіку, йолопе царя небесного, бо в тебе розуму – як у жаби пір’я, як у курки під хвостом, а совісті – кіт наплакав! Ходиш тут, носа дереш, наче той павич обскубаний, а сам не тямиш ні бе ні ме ні кукуріку. Забирай свої побрехеньки і йди туди, де Макар телят не пас, не мороч чесним людям голови!
Ех, лайдаки нечесані, думаєте, що ми тут ваші теревені слухати будемо? Та кому ви здалися?! Ідіть краще, волоцюги бездомні, у свої болота! Не смішіть людей, не ганьбіться і не топчіть мені тут українського споришу!
Ех, лайдаки нечесані, думаєте, що ми тут ваші теревені слухати будемо? Та кому ви здалися?! Ідіть краще, волоцюги бездомні, у свої болота! Не смішіть людей, не ганьбіться і не топчіть мені тут українського споришу!
| Автор: ЙогоВовчиця | в 14:27 |