Доброта це ліки - Блог розумна19
Я — не грім, я — дощ.
Мене звати Настя.
Я не сильна, як буря, не гучна, як грім.
Я — дощ. Тихий, лагідний, що падає на землю,
не щоб зруйнувати, а щоб оживити.Я боюся.
Боюся крику, байдужості, болю.
Але попри страх — я залишаюсь собою.
Скромною. Ніжною. Замкненою.
Бо вірю: не сила в кулаках, а в серці,
не в криках — а в тиші,
не в жорстокості — а в доброті.
Світ часто вчить нас бути твердими,
наче камінь. Але я хочу бути квіткою,
що розцвітає навіть серед холоду.
Бо квітка — не слабкість.
Це сміливість бути красивою,
навіть коли навколо — буревій.Я не хочу бути тим, хто ранить.
Я хочу бути тим, хто лікує.
Мої слова — це не зброя.
Це обійми. Це шепіт:
«Ти не один. Я з тобою».Я пишу цей вірш не для слави.
А щоб хтось, хто читає,
відчув: у світі ще є доброта.
Ще є дівчина,
яка боїться, але не здається.
Яка мовчить, але чує.
Яка не кричить, але любить.Бо добро — це не слабкість.
Це вибір.
І я — обираю його.
Мене звати Настя.
Я не сильна, як буря, не гучна, як грім.
Я — дощ. Тихий, лагідний, що падає на землю,
не щоб зруйнувати, а щоб оживити.Я боюся.
Боюся крику, байдужості, болю.
Але попри страх — я залишаюсь собою.
Скромною. Ніжною. Замкненою.
Бо вірю: не сила в кулаках, а в серці,
не в криках — а в тиші,
не в жорстокості — а в доброті.
Світ часто вчить нас бути твердими,
наче камінь. Але я хочу бути квіткою,
що розцвітає навіть серед холоду.
Бо квітка — не слабкість.
Це сміливість бути красивою,
навіть коли навколо — буревій.Я не хочу бути тим, хто ранить.
Я хочу бути тим, хто лікує.
Мої слова — це не зброя.
Це обійми. Це шепіт:
«Ти не один. Я з тобою».Я пишу цей вірш не для слави.
А щоб хтось, хто читає,
відчув: у світі ще є доброта.
Ще є дівчина,
яка боїться, але не здається.
Яка мовчить, але чує.
Яка не кричить, але любить.Бо добро — це не слабкість.
Це вибір.
І я — обираю його.
| Автор: розумна19 | 30 Окт 2025 в 23:50 |