Не можеш бути ти, на жаль, моїм, Але ти мій і серцем, і душею. Допоки тільки на землі стоїм, Для мене сяєш сонцем і зорею. Не уявляю якби я могла, Без тебе бути і творити й жити. Шукала б я, поки б не віднайшла, Бо мав хтось шлях мій, врешті, освітити. Я дякую за тебе небесам, Що Бог подбав про мене таким чином. І в нагороду зустріч цю нам дав, Для щастя, щоби мала й я хвилину...