З мого старого - Блог крихіткацахес
Я житиму. Чекай мене у снах.
Знедолених, знесилених до болю.
Ти - лічозір. Мандруєш по містах.
А я мов навіжена, за тобою.
Чужою зіркою до спраглих, до долонь.
Я не шукатиму у тобі порятунок.
Лиш мимохід торкнуся твоїх скронь
І на вустах залишу поцілунок.
Та обпече тебе мій подих уві сні.
На мить спіткнеться біль в очах байдужих.
То колискова. То, лишень, пісні.
То твоя зірка десь на небі тужить.
Ти житимеш, натхненний лічозір.
Плекатимеш у зорях спрагле щастя.
І житиму з тобою до тих пір,
Допоки світло у очах моїх не згасне.
12. 01. 2017
По творчості Дари Корній
Знедолених, знесилених до болю.
Ти - лічозір. Мандруєш по містах.
А я мов навіжена, за тобою.
Чужою зіркою до спраглих, до долонь.
Я не шукатиму у тобі порятунок.
Лиш мимохід торкнуся твоїх скронь
І на вустах залишу поцілунок.
Та обпече тебе мій подих уві сні.
На мить спіткнеться біль в очах байдужих.
То колискова. То, лишень, пісні.
То твоя зірка десь на небі тужить.
Ти житимеш, натхненний лічозір.
Плекатимеш у зорях спрагле щастя.
І житиму з тобою до тих пір,
Допоки світло у очах моїх не згасне.
12. 01. 2017
По творчості Дари Корній
| Автор: крихіткацахес | 3 Сент 2024 в 23:49 |