З мого - Блог крихіткацахес
Ти існуєш. Ти поруч. Не зник.
Я торкаюсь твого обличчя.
Рвучкий подих. Чи стогін. Схлип.
Ти прийдеш, коли я покличу?
То не сльози. То серця шматки...
Поховала з тобою й душу.
Як благала тебе: не йди!
А тепер як без тебе я мушу?
То не біль, не безвихідь, ні.
Так зруйнований всесвіт палає.
За тобою блукаю в пітьмі.
Я не зможу...Не відпускаю...
Ти у кожній клітинці, у подиху. Мій.
Чи молюся я, чи благаю...
Ти існуєш! Живий! Ти живий!
Бо без тебе як - я не знаю...
26.01.2024
Я торкаюсь твого обличчя.
Рвучкий подих. Чи стогін. Схлип.
Ти прийдеш, коли я покличу?
То не сльози. То серця шматки...
Поховала з тобою й душу.
Як благала тебе: не йди!
А тепер як без тебе я мушу?
То не біль, не безвихідь, ні.
Так зруйнований всесвіт палає.
За тобою блукаю в пітьмі.
Я не зможу...Не відпускаю...
Ти у кожній клітинці, у подиху. Мій.
Чи молюся я, чи благаю...
Ти існуєш! Живий! Ти живий!
Бо без тебе як - я не знаю...
26.01.2024
| Автор: крихіткацахес | 26 Янв 2024 в 20:45 |