Боїшся, що звикаєш? Це реакція захиснаТи у себе єдина, чуєш? Єдина, не запаснаВідпочинь. Телефон на беззвучнийІ у чашці гарячий чай…Дихай глибоко. Сонце сяє…Ти частіше його помічай. За надію зубами і нігтямибезупинно, шалено, без решти…Прийде день і одвічне «скоро» перетвориться на «нарешті»Це «нарешті» у домі оселиться,Там для нього давно постеленоІ у полі, що ворог випаливСтане хороше, стане зелено🇺🇦© Катя Бльостка