Життя - Блог ЛяЛяОлЯ
Буває мить: здається, що щаслива,
Думок хороших повна голова.
Та доля зазвичай дуже примхлива,
Диктує у житті свої права.
Я підкоряюсь їй не сперечаюсь,
Бо знаю, що від долі не втечеш.
І вкотре з радістю собі зізнаюсь,
Що я люблю життя своє без меж.
Хоч інколи страждаю я і плачу,
Картаюся і відчуваю біль.
Наївність маю щиру і дитячу,
Є мрій багато, задумів і ціль.
Буває: розчаровуюсь у людях
І сумно знати правду ту гірку.
Але перепече мене у грудях
І знову вірю в людяність людську.
Навчилась пробачать та відпускати
І легше на душі тоді стає.
Тепер з терпінням вмію я чекати...
Й ціную у житті усе, що є.
Буває мить: здається, що щаслива,
Буває, що і скарги, і ниття...
Але скажу я впевнено й сміливо,
Що то таке людське наше життя.
Думок хороших повна голова.
Та доля зазвичай дуже примхлива,
Диктує у житті свої права.
Я підкоряюсь їй не сперечаюсь,
Бо знаю, що від долі не втечеш.
І вкотре з радістю собі зізнаюсь,
Що я люблю життя своє без меж.
Хоч інколи страждаю я і плачу,
Картаюся і відчуваю біль.
Наївність маю щиру і дитячу,
Є мрій багато, задумів і ціль.
Буває: розчаровуюсь у людях
І сумно знати правду ту гірку.
Але перепече мене у грудях
І знову вірю в людяність людську.
Навчилась пробачать та відпускати
І легше на душі тоді стає.
Тепер з терпінням вмію я чекати...
Й ціную у житті усе, що є.
Буває мить: здається, що щаслива,
Буває, що і скарги, і ниття...
Але скажу я впевнено й сміливо,
Що то таке людське наше життя.
| Автор: ЛяЛяОлЯ | 10 Июня 2023 в 15:07 |