Шось з мого - Блог хулінєякшода
Ти знаєш весь мій вигаданий світ.
Усі мої вчорашні "До" і "Після".
Мабуть, отак вкарбовують в граніт
Слова останні і останні числа.
Ти - те прийдешнє, за яке клянуть
З останнім подихом згасаючих ілюзій.
Сріблястою змією вени-ртуть.
Але чи то остання із контузій?
Заколисала вітер в мовчазній душі
І падала під ноги буревіям,
Тримаючи за спиною ножі.
Щосили рвучи ними вигадані крила...
Не плакала. Боялася тих сліз,
Що обпекли б жагою спраглу мрію.
Та ж каялась! І знову йшла у гріх,
Хапаючи уламки від надії.
Болів той весь мій вигаданий світ.
Та так болів... Що не могла кричати.
Тепер десь там - лиш мовчазний граніт.
Ім'я і вічна пам'ять. Дата.
12.05.2023
Усі мої вчорашні "До" і "Після".
Мабуть, отак вкарбовують в граніт
Слова останні і останні числа.
Ти - те прийдешнє, за яке клянуть
З останнім подихом згасаючих ілюзій.
Сріблястою змією вени-ртуть.
Але чи то остання із контузій?
Заколисала вітер в мовчазній душі
І падала під ноги буревіям,
Тримаючи за спиною ножі.
Щосили рвучи ними вигадані крила...
Не плакала. Боялася тих сліз,
Що обпекли б жагою спраглу мрію.
Та ж каялась! І знову йшла у гріх,
Хапаючи уламки від надії.
Болів той весь мій вигаданий світ.
Та так болів... Що не могла кричати.
Тепер десь там - лиш мовчазний граніт.
Ім'я і вічна пам'ять. Дата.
12.05.2023
| Автор: хулінєякшода | 13 Мая 2023 в 10:22 |