Спини мене...Отямся і отям..Така любов буває раз в ніколи.Вона ж промчить над зламаним життямЗа нею ж будуть бігти видноколи..Вона ж порве нам спокій до струниВона ж слова поспалює вустами.Спини мене...Спини і схамени.Ще поки можу думати востаннє.Ще поки можу але вже не можуНастала черга й на мою зорюЧи біля тебе душу відморожуЧи біля тебе полум'ям згорю..© Ліна Костенко***