Вона була неправильна людина... Чомусь, усім всміхалася завжди... Наївна і відверта, мов дитина... Ніколи не жахалася біди... Ви знаєте, ніхто її не бачив Не в настрої ніколи і ніде... І що б в житті не сталось, не заплаче... І виправдання кожному знайде... Вона була неправильна людина І навіть, як стикалася із тим, Що бруд кидали люди їй у спину, Вона бажала щастя тихо їм...
