Снiг. — микроблог Ормузд
Сніг струмком розтанув знов
Не залишилось слідів
Шепіт губ: та де ж любов?
Лиш вода без берегів.
Вітром знявся і злетів
Небом зоряним поніс
До найдальніших світів
Ту чарівну, млосну ніч.
Я завіюсь, не весну
А кохання серцем пити
Зможу талу воду ту
Знову в сніг переродити...
Не залишилось слідів
Шепіт губ: та де ж любов?
Лиш вода без берегів.
Вітром знявся і злетів
Небом зоряним поніс
До найдальніших світів
Ту чарівну, млосну ніч.
Я завіюсь, не весну
А кохання серцем пити
Зможу талу воду ту
Знову в сніг переродити...
| Автор: Ормузд | 17 Янв 2018 в 18:26 |
