Весiльна заметiль. — микроблог Ормузд
Коли життя стає немилим
І кожен крок дається понад силу
Кохана, мовчки погукай
Як зіроньки зійдуть - мене чекай.
Я світло дня і пітьма ночі
У блискавці палають моі очі
Я промінь сонця на зорі
Як повінь ллюся навесні.
Доторкнуся і забудеш
Де ми є, що верзуть люди
Закружляю, так хотів
У весільну заметіль.
І кожен крок дається понад силу
Кохана, мовчки погукай
Як зіроньки зійдуть - мене чекай.
Я світло дня і пітьма ночі
У блискавці палають моі очі
Я промінь сонця на зорі
Як повінь ллюся навесні.
Доторкнуся і забудеш
Де ми є, що верзуть люди
Закружляю, так хотів
У весільну заметіль.
| Автор: Ормузд | 25 Дек 2017 в 22:11 |