Захищати свій край мусив Та коханую облишив На прощання цілував Міцно, міцно обнімав. Вбив аж сотню ворогів Щоб ніхто із них не смів На Вкраїну нападати Ім тепер в труні лежати. Та поранений приліг На залитий кров'ю сніг Образ дівчини майнув І на мить козак заснув: Малюнок пристрасті в очах Коханням л'ється на губах Хто я тепер і хто є ти Всі зупинилися світи.
