Довкола ніч!!! - Дневник Patsan_v_shoke

Довкола ніч… а мав би бути ранок…
Яскравий спалах… в грудях так пече….
Ні… не болить вже… лиш страшенна рана
І хтось мене торкає за плече…. То Ангел мій… Від нього стільки світла…
І дивина… Я бачу увесь світ…
О, як красиво Україна квітне,
І я над нею лину у політ… Усе як треба… Все таки, це - ранок…
Он рідний дім… Я так його люблю…
Матуся вийшла (в чорному?) на ганок…
Що сталось, люба? Хто завдав жалю? Невже ото за мною плаче мама?
Невже мій батько враз так посивів?
Мені ж, рідненькі, не болить та рана…
А вижити, пробачте, не зумів…. Іде війна… іде кривава бійня…
Брехня і зрада всюди, як чума
Благають хліба – в пазусі каміння,
Моїй Державі спокою нема… І десь, позаду, там ще клекіт бою,
Там знов і знов хтось падає від куль….
Моя країно, скільки ж буде болю,
В довірі скільки наб,ємо ще гуль?.. І не важливо звідки ти і хто ти,
Так було завжди, протягом віків
Йшли боронить Державу патріоти,
Відважніші з усіх чоловіків… І став для мене ніччю знову ранок
І заболіло так, що Боже мій…
То ж, Україна з мамою на ганок
Зчорніла йде… кроваві сльози з вій


25
Автор:
4 Апр 2015 в 09:14
Знакомства и общение 2023