Сила...
Знаєш, іноді життя нагадує мені кімнату з відчиненими дверима. Ти стоїш — з відкритим серцем, усмішкою, бажанням ділитися теплом. І люди заходять. Одні залишають по собі світло й запах кави. Інші — бруд на килимі та протяг у душі.
І кожного разу, коли хтось “наслідив”, ти питаєш себе: може, час закрити двері? Принаймні на замок, або хоч трохи прикрити, щоб не так боліло. Але ж ні. Бо закривши серце — перестанеш відчувати. А без цього ми не живемо, ми просто існуємо.
Так, щирість має свою ціну. Вона не завжди про взаємність, і майже ніколи — про безпечність. Але вона завжди про справжність. І навіть якщо після чергового “тимчасового візитера” всередині спустошення — пам’ятай: воно теж має сенс. Бо саме у цій тиші народжується нова сила, новий рівень розуміння себе.
Заповнити емоційну безодню можна лише тим, що не залежить від інших. Музикою. Ранковим небом. Книгою. Роботою, яку любиш. Тишею. Собою.
Бо люди приходять і йдуть, а ти — залишаєшся. І поки не зраджуєш собі, вогонь усередині не згасає.
Можливо, саме тому й варто бачити в людях добро — не тому, що всі його заслуговують, а тому, що ти такий. І це — твоя сила, не слабкість...
І кожного разу, коли хтось “наслідив”, ти питаєш себе: може, час закрити двері? Принаймні на замок, або хоч трохи прикрити, щоб не так боліло. Але ж ні. Бо закривши серце — перестанеш відчувати. А без цього ми не живемо, ми просто існуємо.
Так, щирість має свою ціну. Вона не завжди про взаємність, і майже ніколи — про безпечність. Але вона завжди про справжність. І навіть якщо після чергового “тимчасового візитера” всередині спустошення — пам’ятай: воно теж має сенс. Бо саме у цій тиші народжується нова сила, новий рівень розуміння себе.
Заповнити емоційну безодню можна лише тим, що не залежить від інших. Музикою. Ранковим небом. Книгою. Роботою, яку любиш. Тишею. Собою.
Бо люди приходять і йдуть, а ти — залишаєшся. І поки не зраджуєш собі, вогонь усередині не згасає.
Можливо, саме тому й варто бачити в людях добро — не тому, що всі його заслуговують, а тому, що ти такий. І це — твоя сила, не слабкість...
2в 19:20
Автор: Клео