Почуття...
**Віртуальні почуття…**
— Звідки вони беруться?…
У них легко зануритись,
та складно прокинутись…
Так усе оманливо,
що не хочеться вірити…
Стільки ніжності, пристрасті…
Та всього не виміряти…
Складно витримати все —
самотності муку…
Віртуальністю жити
без реальної усмішки…
Стільки радості, болю…
Не кожен так зможе…
Вдячна тобі…
Тут люблю тебе… Боже!…
Як же все набридло…
Як хочу я торкнутися…
Хоч побачити разок…
Та пора вже прокинутись…
Ми всього лише слова…
Тут ми більше не можемо…
Тільки байти летять…
Ними душу ми гриземо…
Ними мучимо серце,
ними нерви спалюємо…
Віртуальні дверцята
одне для одного зриваємо…
Віртуально живемо…
Віртуально йдемо…
У віртуальній мережі,
наче мандрівники, блукаємо…
Так минає день за днем…
Ми загрузли надовго…
Тільки це —
**НЕ ЖИТТЯ!**
А лише
**ПОДІБНЕ ДО ЖИТТЯ!..**
— Звідки вони беруться?…
У них легко зануритись,
та складно прокинутись…
Так усе оманливо,
що не хочеться вірити…
Стільки ніжності, пристрасті…
Та всього не виміряти…
Складно витримати все —
самотності муку…
Віртуальністю жити
без реальної усмішки…
Стільки радості, болю…
Не кожен так зможе…
Вдячна тобі…
Тут люблю тебе… Боже!…
Як же все набридло…
Як хочу я торкнутися…
Хоч побачити разок…
Та пора вже прокинутись…
Ми всього лише слова…
Тут ми більше не можемо…
Тільки байти летять…
Ними душу ми гриземо…
Ними мучимо серце,
ними нерви спалюємо…
Віртуальні дверцята
одне для одного зриваємо…
Віртуально живемо…
Віртуально йдемо…
У віртуальній мережі,
наче мандрівники, блукаємо…
Так минає день за днем…
Ми загрузли надовго…
Тільки це —
**НЕ ЖИТТЯ!**
А лише
**ПОДІБНЕ ДО ЖИТТЯ!..**
2в 22:13
Автор: Клео