Жінка...
Знаєте, є такий особливий тип чоловіків…
Вони зранку прокидаються, дивляться в стелю і думають:
“Сьогодні я знову врятую світ… від меркантильних жінок.”
І йдуть рятувати.
З балансом на картці, який боїться навіть банкомату.
І от сидить такий герой, п’є каву 3в1, і розказує:
— Жінки зараз пішли не ті… їм тільки гроші подавай!
А ти сидиш і думаєш:
“Боже, та хто ж у тебе їх просить? Ти сам собі їх не даєш…”
Бо давайте чесно.
Жінка — це не про “дай мені мільйон”.
Жінка — це про “не змушуй мене виживати там, де я повинна жити”.
Але ні…
Деякі чоловіки так бояться вигаданих меркантильних жінок,
що навіть реальним нічого не дають. Про всяк випадок.
Щоб, не дай Боже, не полюбили за гроші…
Бо ж тоді доведеться ще й гроші мати 😅
І от починається цей цирк:
— Я хочу просту жінку! Не меркантильну!
Просту — це як?
Щоб їй нічого не треба було?
Щоб вона сама себе радувала, сама себе підтримувала, сама собі квіти купувала і ще й тобі шкарпетки?
Тобто ти хочеш не жінку.
Ти хочеш безкоштовний сервіс з функцією “нічого не просить”.
А тепер маленький спойлер, хлопці:
жінка, яка знає собі ціну — не меркантильна.
Вона просто не хоче жити на крихтах.
Бо знаєте, що смішно?
Чоловік може витратити тисячі на машину, на гаджети, на друзів…
А коли мова про жінку — одразу філософ:
— Головне ж душа…
Та звісно душа.
Але душа чомусь не гріє зимою і не платить за світло 🤷♀️
І тут головне питання:
жінка, яка хоче нормального життя, турботи, уваги і стабільності —
це меркантильна?
Чи це просто жінка, яка не погодилась бути “ну якось буде”?
Бо я скажу вам так…
Жінка не має довольствуватися крихтами.
Не має дякувати за мінімум.
Не має робити вигляд, що їй достатньо “нічого”.
І ні, це не гріх.
Це називається — повага до себе.
А якщо для когось це “меркантильність”…
То, може, проблема не в жінках? 😉
Вони зранку прокидаються, дивляться в стелю і думають:
“Сьогодні я знову врятую світ… від меркантильних жінок.”
І йдуть рятувати.
З балансом на картці, який боїться навіть банкомату.
І от сидить такий герой, п’є каву 3в1, і розказує:
— Жінки зараз пішли не ті… їм тільки гроші подавай!
А ти сидиш і думаєш:
“Боже, та хто ж у тебе їх просить? Ти сам собі їх не даєш…”
Бо давайте чесно.
Жінка — це не про “дай мені мільйон”.
Жінка — це про “не змушуй мене виживати там, де я повинна жити”.
Але ні…
Деякі чоловіки так бояться вигаданих меркантильних жінок,
що навіть реальним нічого не дають. Про всяк випадок.
Щоб, не дай Боже, не полюбили за гроші…
Бо ж тоді доведеться ще й гроші мати 😅
І от починається цей цирк:
— Я хочу просту жінку! Не меркантильну!
Просту — це як?
Щоб їй нічого не треба було?
Щоб вона сама себе радувала, сама себе підтримувала, сама собі квіти купувала і ще й тобі шкарпетки?
Тобто ти хочеш не жінку.
Ти хочеш безкоштовний сервіс з функцією “нічого не просить”.
А тепер маленький спойлер, хлопці:
жінка, яка знає собі ціну — не меркантильна.
Вона просто не хоче жити на крихтах.
Бо знаєте, що смішно?
Чоловік може витратити тисячі на машину, на гаджети, на друзів…
А коли мова про жінку — одразу філософ:
— Головне ж душа…
Та звісно душа.
Але душа чомусь не гріє зимою і не платить за світло 🤷♀️
І тут головне питання:
жінка, яка хоче нормального життя, турботи, уваги і стабільності —
це меркантильна?
Чи це просто жінка, яка не погодилась бути “ну якось буде”?
Бо я скажу вам так…
Жінка не має довольствуватися крихтами.
Не має дякувати за мінімум.
Не має робити вигляд, що їй достатньо “нічого”.
І ні, це не гріх.
Це називається — повага до себе.
А якщо для когось це “меркантильність”…
То, може, проблема не в жінках? 😉
1в 20:05
Автор: Клео