Кохання...
Найважче - нерозділене кохання,
Воно ж і найсильніше від усіх.
І скільки треба мудрості й старання,
Щоб у сльозах всі бачили лиш сміх.
І щоб ніхто й на мить не міг збагнути,
Ту таємницю, що вогнем пече.
Коли душа не знає як їй бути,
В якій злилися : ніжність, біль і щем.
Хто так кохав - той зрозуміє, певно,
І не засудить, і не прокляне.
Та почуття це, вірю, недаремне,
А серце хоч і плаче, все ж живе...
Воно ж і найсильніше від усіх.
І скільки треба мудрості й старання,
Щоб у сльозах всі бачили лиш сміх.
І щоб ніхто й на мить не міг збагнути,
Ту таємницю, що вогнем пече.
Коли душа не знає як їй бути,
В якій злилися : ніжність, біль і щем.
Хто так кохав - той зрозуміє, певно,
І не засудить, і не прокляне.
Та почуття це, вірю, недаремне,
А серце хоч і плаче, все ж живе...
2в 16:02
Автор: Клео