Кохання...
Цей вірш народився з почутої історії про нерозділене кохання…
***
Так гірко знать, що не була потрібна,
Що то лише ілюзія була…
Що я була для тебе втіха,
Розрадою лише була…
Так гірко знать, що я лише прохожа,
Була прохожа в тебе у житті…
Що я була на ту лиш схожа,
Яку колись ти так любив…
Так гірко знать, що я кохала,
Та не потрібно це було тобі…
І серце моє так від болю розривалось,
А ти холодним поглядом обпік…
Так гірко знать, що не потрібна,
Що то моя ілюзія була…
Я думала, твоєю буду я навіки,
Та ти сказав: «Моєю ти ніколи й не була…»
***
Так гірко знать, що не була потрібна,
Що то лише ілюзія була…
Що я була для тебе втіха,
Розрадою лише була…
Так гірко знать, що я лише прохожа,
Була прохожа в тебе у житті…
Що я була на ту лиш схожа,
Яку колись ти так любив…
Так гірко знать, що я кохала,
Та не потрібно це було тобі…
І серце моє так від болю розривалось,
А ти холодним поглядом обпік…
Так гірко знать, що не потрібна,
Що то моя ілюзія була…
Я думала, твоєю буду я навіки,
Та ти сказав: «Моєю ти ніколи й не була…»
3в 12:37
Автор: Клео