Як важко...
Як важко нам зустріти рідну душу, Як важко в натовпі її знайти.
Бува, сподобається нам людина
Та їй чомусь не до вподоби ти.
Буває, хтось торкнеться ніжним словом,
Іскринку запаливши у душі.
Та доля знов розводить нас раптово,
Лишивши мрії всі десь на рубежі.
Бува, сподобається нам людина,
І хочеться їй серце знов відкрить.
Та в неї інша стежка, інша днина,
І їй чомусь не до вподоби ти.
Та не сумуй, коли любов минає,
І не картай ні долю, ні себе.
Для кожного Господь свій час тримає,
І щастя неодмінно знов прийде.
Бо рідна нам душа — не випадковість,
Не гра примхлива і не дивний збіг.
Це щире почуття, довіра й совість,
Що Бог послав посеред тисячі доріг.
Тож вір і жди, і не втрачай надії,
Не закривай від світу почуттів.
Колись зустрінеш очі дорогії —
І зрозумієш: пошук недаремний був.
Бува, сподобається нам людина
Та їй чомусь не до вподоби ти.
Буває, хтось торкнеться ніжним словом,
Іскринку запаливши у душі.
Та доля знов розводить нас раптово,
Лишивши мрії всі десь на рубежі.
Бува, сподобається нам людина,
І хочеться їй серце знов відкрить.
Та в неї інша стежка, інша днина,
І їй чомусь не до вподоби ти.
Та не сумуй, коли любов минає,
І не картай ні долю, ні себе.
Для кожного Господь свій час тримає,
І щастя неодмінно знов прийде.
Бо рідна нам душа — не випадковість,
Не гра примхлива і не дивний збіг.
Це щире почуття, довіра й совість,
Що Бог послав посеред тисячі доріг.
Тож вір і жди, і не втрачай надії,
Не закривай від світу почуттів.
Колись зустрінеш очі дорогії —
І зрозумієш: пошук недаремний був.
2в 13:27
Автор: Клео