Вона...
Вона любить гарячу каву зранку,
Коли у тиші прокидається світ,
І, тихо сидячи на рідному ґанку,
Стирає з пам'яті минулого слід.
Вона не чекає марних обіцянок,
Не кличе тих, хто її серце розбив.
Зустріне світлий і оновлений ранок,
Забуде тих, хто не чекав і не любив.
Вже не зазирає в далеке минуле,
Свої образи залишає навічно в тіні.
Усі тривоги і жалі вже заснули,
І знову легко в спокійному сні.
Нікому більше не дозволить зламати
Той власний світ, що для себе звела.
Навчиться жити, пам'ятати й прощати —
Без гіркоти, без болю і без зла.
Коли у тиші прокидається світ,
І, тихо сидячи на рідному ґанку,
Стирає з пам'яті минулого слід.
Вона не чекає марних обіцянок,
Не кличе тих, хто її серце розбив.
Зустріне світлий і оновлений ранок,
Забуде тих, хто не чекав і не любив.
Вже не зазирає в далеке минуле,
Свої образи залишає навічно в тіні.
Усі тривоги і жалі вже заснули,
І знову легко в спокійному сні.
Нікому більше не дозволить зламати
Той власний світ, що для себе звела.
Навчиться жити, пам'ятати й прощати —
Без гіркоти, без болю і без зла.
3Вчера в 23:09
Автор: Клео