Спогади...
В моїй душі я тебе лишу,
Тримати буду там завжди…
Як сумно буде та печально,
Ті спогади дістану із душі…
Згадаю, як раділа біля тебе,
Й ті дотики від твоїх ніжних рук,
Згадаю, як дивився ти на мене,
Той рідний погляд вже ніколи не забуть…
Згадаю ще, як стала я твоєю,
Як повернув мене ти до життя…
Забрав мій смуток та загоїв рани,
Які, мій милий, я носила все життя…
Як пригортав мене ти до серденька,
Тепло душі своєї віддавав.
Не помилилась я — ти моє щастя,
В тобі притулок я знайшла…
Я дякую тобі, коханий,
Що це усе ти дарував мені,
В моїй душі назавжди тебе лишу,
Тримати буду там завжди…
Як буде сумно, я тебе згадаю…
…Бо ми з тобою — рідні дві душі…
Тримати буду там завжди…
Як сумно буде та печально,
Ті спогади дістану із душі…
Згадаю, як раділа біля тебе,
Й ті дотики від твоїх ніжних рук,
Згадаю, як дивився ти на мене,
Той рідний погляд вже ніколи не забуть…
Згадаю ще, як стала я твоєю,
Як повернув мене ти до життя…
Забрав мій смуток та загоїв рани,
Які, мій милий, я носила все життя…
Як пригортав мене ти до серденька,
Тепло душі своєї віддавав.
Не помилилась я — ти моє щастя,
В тобі притулок я знайшла…
Я дякую тобі, коханий,
Що це усе ти дарував мені,
В моїй душі назавжди тебе лишу,
Тримати буду там завжди…
Як буде сумно, я тебе згадаю…
…Бо ми з тобою — рідні дві душі…
1в 10:51
Автор: Клео