А біля тебе...
А біля тебе я неначе вдома,
Спокійно й затишно мені…
І все здається таким знайомим,
Ніби бачила раніше я у сні…
Твій образ, твої теплі руки,
Глибокі очі — теж пізнала я…
І біля тебе такий спокій…
Ще й відчуття, що я жива…
Так просто нам про все поговорити,
Про все відверто, без обману,
За «маскою» не ховати обличчя,
А бути такими, які є насправді…
Буває, що без слів я розумію,
Що в тебе зараз на душі…
Якщо тобі погано — я зігрію,
Лише торкнуся твоєї руки…
А біля тебе ніби я удома…
Так тепло й затишно мені…
Чи ти наснився мені, а чи були знайомі?
Можливо, ще в минулому житті…
Спокійно й затишно мені…
І все здається таким знайомим,
Ніби бачила раніше я у сні…
Твій образ, твої теплі руки,
Глибокі очі — теж пізнала я…
І біля тебе такий спокій…
Ще й відчуття, що я жива…
Так просто нам про все поговорити,
Про все відверто, без обману,
За «маскою» не ховати обличчя,
А бути такими, які є насправді…
Буває, що без слів я розумію,
Що в тебе зараз на душі…
Якщо тобі погано — я зігрію,
Лише торкнуся твоєї руки…
А біля тебе ніби я удома…
Так тепло й затишно мені…
Чи ти наснився мені, а чи були знайомі?
Можливо, ще в минулому житті…
4в 17:54
Автор: Клео