Дві душі...
А ми не пара… Мабуть, випадково
Так просто перетнулися шляхи…
Та й зовсім мало ми знайомі,
Хоча вже переходили на «ти»…
І відчуття було якесь-то дивне,
Можливо, поряд будем йти…
Та знову все змінилось — бо ми різні…
Ми зовсім різні — я і ти…
Тож, мабуть, все-таки то випадково?..
Зустрілися у цьому світі ми,
Але здавалося, так ніби знаєм…
Чи бачилися в іншому житті…
Душа тяглася, й серце відчувало,
Що наче поряд — рідна та душа,
Яка тебе так розуміє, і страждає,
Мов теж у цьому світі загубилася вона…
Так, може, ми таки не випадкові?..
А рідні дві оті душі,
Що десь блукали сотні років
І тут вже одне одного знайшли…
То таки пара ми?..
Не просто так прохожі?..
Не просто перетнулися в житті?..
Бо відчуття, що рідні й ніби схожі…
Колись загублені у світі дві душі…
Так просто перетнулися шляхи…
Та й зовсім мало ми знайомі,
Хоча вже переходили на «ти»…
І відчуття було якесь-то дивне,
Можливо, поряд будем йти…
Та знову все змінилось — бо ми різні…
Ми зовсім різні — я і ти…
Тож, мабуть, все-таки то випадково?..
Зустрілися у цьому світі ми,
Але здавалося, так ніби знаєм…
Чи бачилися в іншому житті…
Душа тяглася, й серце відчувало,
Що наче поряд — рідна та душа,
Яка тебе так розуміє, і страждає,
Мов теж у цьому світі загубилася вона…
Так, може, ми таки не випадкові?..
А рідні дві оті душі,
Що десь блукали сотні років
І тут вже одне одного знайшли…
То таки пара ми?..
Не просто так прохожі?..
Не просто перетнулися в житті?..
Бо відчуття, що рідні й ніби схожі…
Колись загублені у світі дві душі…
822 Июля 2026 в 21:13
Автор: Клео