До сліз ...
І замість вічного кохання
Кайдан на шию надягнув.
Ти обіцяв мені світанки,
А сам у темряві заснув.
І я крізь попіл і мовчання
Несла розбиті почуття,
Та все, що звалося коханням,
Пішло у прірву забуття.
Тепер між нами тільки вітер,
І холод згаслих ліхтарів.
Ти став чужим у цьому світі,
А я — полоном власних снів.
І тільки місяць над віконцем
Світить на попіл почуттів.
Ми загубили шлях до щастя
Серед нездійснених мостів.
Бо там, де вмерла наша доля,
Навіть троянди не цвітуть.
І наші спогади поволі
У сльозах ночі тихо снуть.❤️🩹
P S Просто красивый стих!!!
Изм. Другая (в 20:39)
Кайдан на шию надягнув.
Ти обіцяв мені світанки,
А сам у темряві заснув.
І я крізь попіл і мовчання
Несла розбиті почуття,
Та все, що звалося коханням,
Пішло у прірву забуття.
Тепер між нами тільки вітер,
І холод згаслих ліхтарів.
Ти став чужим у цьому світі,
А я — полоном власних снів.
І тільки місяць над віконцем
Світить на попіл почуттів.
Ми загубили шлях до щастя
Серед нездійснених мостів.
Бо там, де вмерла наша доля,
Навіть троянди не цвітуть.
І наші спогади поволі
У сльозах ночі тихо снуть.❤️🩹
P S Просто красивый стих!!!
Изм. Другая (в 20:39)
10в 20:38
Автор: Другая