Любила...
Любила... Вірила.. Я марила тобою...
Така любов буває раз в житті...
Пішов... Залишив в серці груду болю...
Ще й досі шурхотять камінчики в душі...
Здавалось, що не виживу... Зламаюсь...
Не тішили ні сонце, ні весна.
Смак кави забувати починаю-
Надто гірчить від неї самота.
Чому, скажи, розбив нещадно серце?
Чому надію вбив, наливши в душу полину?
Тепло твоє згадаю - тіло терпне...
Але живу... Кохання в спогадах несу...
Така любов буває раз в житті...
Пішов... Залишив в серці груду болю...
Ще й досі шурхотять камінчики в душі...
Здавалось, що не виживу... Зламаюсь...
Не тішили ні сонце, ні весна.
Смак кави забувати починаю-
Надто гірчить від неї самота.
Чому, скажи, розбив нещадно серце?
Чому надію вбив, наливши в душу полину?
Тепло твоє згадаю - тіло терпне...
Але живу... Кохання в спогадах несу...
6в 21:26
Автор: МиГеРа
