На цвинтарі у батька я була. - Дневник -КаТаЛиЯ-
На цвинтарі у батька я була.
Ось знову я прийшла до тебе, тату.
Стою одна, погас майорів цвіт.
Хотіла тобі трохи розказати,
Який жорстокий білий світ.
А сльози душать, не кажу ні слова.
А стільки ж я хотіла розказать.
Та швидко закінчилася промова .
Я ж пам'ятаю, ти казав стоять.
Стоять,не падать! Ти ж у мене,доню!
Не падай,не здавався І кріпись.
А я підставю і плече й долоню.
Тільки держись, я бачу все.Прорвись!
Не здумай плакать,сльози ж бо солоні.
Вони й мені у душу дістають .
Я знаю,важко,,наче у полоні.
Про смерть не думай,в тебе діти,а в них суть.
- Да скільки ж можна,наче у облозі,
Усе не так ,ніяк не угоджу.
- Ну,заспокойся,я вже у дорозі.
Ось прилечу й тобі допоможу.
Я стрепенулася, як у ві сні побула,
Дивлюсь на небі сонечко пече.
І якась пташка ,я уже забула,
Тут прилетіла й сіла на плече.
І так спокійно стало, світло з рання.
Неначе камінь із душі зваливсь.
Поцілувала батька на прощання,
А він шепнув на вушко:" Ти держись!"
12.09 .2020р А.Г.Бабич (Алла Ярошенко).
6
Ось знову я прийшла до тебе, тату.
Стою одна, погас майорів цвіт.
Хотіла тобі трохи розказати,
Який жорстокий білий світ.
А сльози душать, не кажу ні слова.
А стільки ж я хотіла розказать.
Та швидко закінчилася промова .
Я ж пам'ятаю, ти казав стоять.
Стоять,не падать! Ти ж у мене,доню!
Не падай,не здавався І кріпись.
А я підставю і плече й долоню.
Тільки держись, я бачу все.Прорвись!
Не здумай плакать,сльози ж бо солоні.
Вони й мені у душу дістають .
Я знаю,важко,,наче у полоні.
Про смерть не думай,в тебе діти,а в них суть.
- Да скільки ж можна,наче у облозі,
Усе не так ,ніяк не угоджу.
- Ну,заспокойся,я вже у дорозі.
Ось прилечу й тобі допоможу.
Я стрепенулася, як у ві сні побула,
Дивлюсь на небі сонечко пече.
І якась пташка ,я уже забула,
Тут прилетіла й сіла на плече.
І так спокійно стало, світло з рання.
Неначе камінь із душі зваливсь.
Поцілувала батька на прощання,
А він шепнув на вушко:" Ти держись!"
12.09 .2020р А.Г.Бабич (Алла Ярошенко).
6
Автор: -КаТаЛиЯ-
в 22:45