Доля... - Дневник -КаТаЛиЯ-
Я на коні, бо я живу!
Не кожен, може, зрозуміє.
Я побувала на краю...
І навіть глянула у прірву.
Та Ангел простягнув крило,
На те була Господня воля.
Скажу вам, страшно не було.
Лише смирення- така доля.
А далі - вперта боротьба.
Прийшло бажання жити, жити...
Припасти знов до джерела.
Кохати, мріяти, творити.
По іншому дивлюсь на все.
Ціную кожен день, хвилину.
Вже не пливу куди несе.
Шукаю в кожному ЛЮДИНУ.
Я на коні! Люблю цей світ!
Свій край, свою сім'ю, родину.
Світанки, ночі, солов'ї.
Мою незламну Україну.
Знекровлена і на краю..
Та виживе, на ноги стане.
І загартована в боях
Коня Червоного сідлає.
6
Не кожен, може, зрозуміє.
Я побувала на краю...
І навіть глянула у прірву.
Та Ангел простягнув крило,
На те була Господня воля.
Скажу вам, страшно не було.
Лише смирення- така доля.
А далі - вперта боротьба.
Прийшло бажання жити, жити...
Припасти знов до джерела.
Кохати, мріяти, творити.
По іншому дивлюсь на все.
Ціную кожен день, хвилину.
Вже не пливу куди несе.
Шукаю в кожному ЛЮДИНУ.
Я на коні! Люблю цей світ!
Свій край, свою сім'ю, родину.
Світанки, ночі, солов'ї.
Мою незламну Україну.
Знекровлена і на краю..
Та виживе, на ноги стане.
І загартована в боях
Коня Червоного сідлає.
6
Автор: -КаТаЛиЯ-
в 15:17