В душі моїй - Дневник MYSTERY
Вона носила його в душі,
І тихесенько там любила.
Коли зовсім тяжко було —
Діставала й ним рани лічила…
Потім знову у душу туди,
Десь далеко його ховала.
І так далі жила собі,
І в душі ту любов тримала…
Так живе вона вже давно
І кохає його однОго,
Він для неї всесвіт весь —
Нема кращого більш за нього…
Кажуть, що так не бува,
Що нема любові такої.
Та неправда то усе —
Бо як справжня, то вже до скону…
1
І тихесенько там любила.
Коли зовсім тяжко було —
Діставала й ним рани лічила…
Потім знову у душу туди,
Десь далеко його ховала.
І так далі жила собі,
І в душі ту любов тримала…
Так живе вона вже давно
І кохає його однОго,
Він для неї всесвіт весь —
Нема кращого більш за нього…
Кажуть, що так не бува,
Що нема любові такої.
Та неправда то усе —
Бо як справжня, то вже до скону…
1
Автор: MYSTERY
в 11:07