Моя доля - Дневник Le_mon4ik

Моя доля...
Як пізня Осінь...
Бо самотня і часто з дощами...
Сонце вийде, та Душу не гріє...
Замете незабаром...снігами.
Моя Доля...
Як пізня Осінь...
Теж не затишна і мінлива,
Вийде сонце на мить і зникне,
Йтиме дощ...і нестримна злива.
Моя Доля...
Як пізня Осінь...
Позолота з дерев зникає...
І самотня вона стежками,
Наче полем у сні блукає.
Моя Доля...
Як пізня Осінь...
Пам'ять спогади зберігає...
Де були ще весна і літо...
Та надалі... Зима чекає.

5

Автор: Le_mon4ik

в 13:58

Дневник Le_mon4ik

Дневники