Життя... - Дневник Чьято_Прелесть
Є такі люди ніби від самого Бога послані, щоб нагадати нам, якою має бути справжня любов, тиха, лагідна, постійна. Вони не говорять про добро, вони просто ним дихають. Не вимагають вдячності, не очікують визнання, просто живуть і світять, як лампа в темній кімнаті, навіть тоді, коли ніхто не помічає цього світла.
Біля них серце відтаює, навіть якщо довго було холодним. Душа починає довіряти знову. У їхній присутності хочеться бути кращим, ніж ти є, чистішим, правдивішим. І коли життя розкидає нас по світу, такі люди залишаються в пам’яті назавжди, як запах хліба дитинства, як дотик руки матері, як спокій вечірньої молитви.
Якщо Господь подарував тобі таку душу поруч, бережи її. Це не просто людина, це жива присутність Божої любові у твоєму житті.
2
Біля них серце відтаює, навіть якщо довго було холодним. Душа починає довіряти знову. У їхній присутності хочеться бути кращим, ніж ти є, чистішим, правдивішим. І коли життя розкидає нас по світу, такі люди залишаються в пам’яті назавжди, як запах хліба дитинства, як дотик руки матері, як спокій вечірньої молитви.
Якщо Господь подарував тобі таку душу поруч, бережи її. Це не просто людина, це жива присутність Божої любові у твоєму житті.
2
Автор: Чьято_Прелесть
в 20:00