Ніщо не вічне: губиться, ламається, Минає, тліє, гасне й забувається... Лиш найтепліше в спогадах лишається, Чим дорожить людина і пишається. Не кожна з мрій народжена збуватися, Але хіба ж цим варто перейматися? Від того, що чекає, не сховатися, Та треба все ж на краще сподіватися. Хай буде так, як Богом заплановано. Цінуймо миті щастя нам даровані. Хай всі на світі будуть оздоровлені, Щасливі, ситі, вбрані й задоволені!... 9
