Моя бабуся - Дневник Le_mon4ik

Моя бабуся якось сказала:
- Ніколи не дозволяй, щоб твої сковорідки сяяли яскравіше, ніж ти сама.
Не стався до прибирання занадто серйозно.
Життя - занадто коротке. Радій кожному дню!
Так, прибирай, коли потрібно.
Але не забувай знаходити час, щоб намалювати картину чи написати вірш.
Прогуляйся на свіжому повітрі, навідайся до друга.
Приготуй щось смачненьке. Полий квіти.
Зроби собі паузу. Вирушай у подорож, поїдь на природу чи до води.
Пограйся з улюбленцем, послухай улюблену музику, читай книжки.
Будь із тими, кого любиш, і цінуй життя.
Так, можеш і пропилососити - якщо треба.
Але справжнє життя - за межами чотирьох стін.
Запам’ятай: жоден день не повториться.
І з віком чимало речей, які можеш зробити сьогодні, стануть недоступними.
А коли тебе не стане - а це колись станеться з кожним -
ти станеш пилом...
І вже ніхто не згадає, скільки ти заплатила рахунків
чи наскільки блищала підлога у твоїй оселі.
А згадають твоє тепло, твоє серце,
і ті уроки, які ти залишила після себе...
Изм. Le_mon4ik (в 18:50)
4
- Ніколи не дозволяй, щоб твої сковорідки сяяли яскравіше, ніж ти сама.
Не стався до прибирання занадто серйозно.
Життя - занадто коротке. Радій кожному дню!
Так, прибирай, коли потрібно.
Але не забувай знаходити час, щоб намалювати картину чи написати вірш.
Прогуляйся на свіжому повітрі, навідайся до друга.
Приготуй щось смачненьке. Полий квіти.
Зроби собі паузу. Вирушай у подорож, поїдь на природу чи до води.
Пограйся з улюбленцем, послухай улюблену музику, читай книжки.
Будь із тими, кого любиш, і цінуй життя.
Так, можеш і пропилососити - якщо треба.
Але справжнє життя - за межами чотирьох стін.
Запам’ятай: жоден день не повториться.
І з віком чимало речей, які можеш зробити сьогодні, стануть недоступними.
А коли тебе не стане - а це колись станеться з кожним -
ти станеш пилом...
І вже ніхто не згадає, скільки ти заплатила рахунків
чи наскільки блищала підлога у твоїй оселі.
А згадають твоє тепло, твоє серце,
і ті уроки, які ти залишила після себе...
Изм. Le_mon4ik (в 18:50)
4
Автор: Le_mon4ik
в 11:07