Така любов- подарована небесами! - Дневник Le_mon4ik
🥊 Бій завершився, Усик — чемпіон. У залі гамір, спалахи, овації. А він раптом починає метатися рингом і щось вигукувати.
По губах легко читається:
"Де моя жінка? Де моя жінка?"
Це не пафос, не вистава. Це чисте, безпосереднє. Людина шукає ту, з ким хоче розділити мить.
Хтось проводить Катерину до рингу повз команду боксера. Він нахиляється, допомагає їй піднятися - і просто занурюється в обійми.
Так, ніби весь бій був не за титул, а за можливість зараз от так - притулитись лобом до її чола.
📸 Камери клацають, люди аплодують, а вони ніби окремо від усього.
Свій маленький Всесвіт.
А потім - звична простота в дописі:
"Ти - моя підтримка. Ти - моє все."
І от що справді зворушує:
Перемога - перемогою,
але найперше, що шукав Усик - не пояс. А Катю.
💔А ви звернули увагу на той момент?
Виснажений після бою, але незламний, Олександр Усик раптом починає кружляти рингом, вигукуючи щось крізь шум трибун. За мить стає зрозуміло: він шукає її. Його губи чітко вимовляють: «Де моя дружина? Де моя Катя?..»
І ось з-за спин команди ведуть Катерину. Вона наближається, схиляється до нього — і він просто падає в її обійми. Без слів, без зайвих рухів. У ту мить весь стадіон завмирає. Для нього зникає все — є тільки вона. Його спокій серед бою. Його гавань. Його світ.
Якось хтось кинув у бік жарт:
— Та ти ж підкаблучник, так дружину любити!
Усик не розгубився. Тихо, з усмішкою відповів:
— Може й так. Я найбільший каблук на планеті.
Бо справжній чоловік — не той, хто б’є сильніше. А той, хто тримає сильніше — серце жінки. Бо лише хоробрий дозволяє собі ніжність. Лише зрілий не соромиться любові. І лише великий — не шукає влади над нею, а творить із нею цілий світ.
До слова, Катерина та Олександр вперше зустрілися ще у стінах школи №34 у Сімферополі. Спочатку між ними була просто дружба, але з часом вона перетворилася на глибоке і щире кохання, що стало міцним фундаментом їхньої сім’ї. У 2009 році вони офіційно поєднали свої долі шлюбом і відтоді разом будують затишний дім, де ростуть їхні четверо дітей.
Изм. Le_mon4ik (в 10:58)
7
По губах легко читається:
"Де моя жінка? Де моя жінка?"
Це не пафос, не вистава. Це чисте, безпосереднє. Людина шукає ту, з ким хоче розділити мить.
Хтось проводить Катерину до рингу повз команду боксера. Він нахиляється, допомагає їй піднятися - і просто занурюється в обійми.
Так, ніби весь бій був не за титул, а за можливість зараз от так - притулитись лобом до її чола.
📸 Камери клацають, люди аплодують, а вони ніби окремо від усього.
Свій маленький Всесвіт.
А потім - звична простота в дописі:
"Ти - моя підтримка. Ти - моє все."
І от що справді зворушує:
Перемога - перемогою,
але найперше, що шукав Усик - не пояс. А Катю.
💔А ви звернули увагу на той момент?
Виснажений після бою, але незламний, Олександр Усик раптом починає кружляти рингом, вигукуючи щось крізь шум трибун. За мить стає зрозуміло: він шукає її. Його губи чітко вимовляють: «Де моя дружина? Де моя Катя?..»
І ось з-за спин команди ведуть Катерину. Вона наближається, схиляється до нього — і він просто падає в її обійми. Без слів, без зайвих рухів. У ту мить весь стадіон завмирає. Для нього зникає все — є тільки вона. Його спокій серед бою. Його гавань. Його світ.
Якось хтось кинув у бік жарт:
— Та ти ж підкаблучник, так дружину любити!
Усик не розгубився. Тихо, з усмішкою відповів:
— Може й так. Я найбільший каблук на планеті.
Бо справжній чоловік — не той, хто б’є сильніше. А той, хто тримає сильніше — серце жінки. Бо лише хоробрий дозволяє собі ніжність. Лише зрілий не соромиться любові. І лише великий — не шукає влади над нею, а творить із нею цілий світ.
До слова, Катерина та Олександр вперше зустрілися ще у стінах школи №34 у Сімферополі. Спочатку між ними була просто дружба, але з часом вона перетворилася на глибоке і щире кохання, що стало міцним фундаментом їхньої сім’ї. У 2009 році вони офіційно поєднали свої долі шлюбом і відтоді разом будують затишний дім, де ростуть їхні четверо дітей.
Изм. Le_mon4ik (в 10:58)
7
Автор: Le_mon4ik
в 10:41