Все на краще - Дневник Le_mon4ik

vse-na-krasche
Вона згадала анекдот, який днями розповіла подруга.

Прийшов чоловік у магазин, щоб здати новорічну гірлянду.
- Не працює? - запитує його продавець.
- Чому? Дуже навіть працює, - відповідає той.
- А в чому тоді справа?
Покупець зітхнув і відповів:
- Не радує...
Ось так було і в неї: Усе, начебто, добре, але ніщо не радувало.
І дивна річ, але з кожним місяцем проблеми тільки накопичувалися.

Спочатку прорвало трубу у ванній і вона затопила сусідів знизу.
Потім подряпали крило її машини.

Потім цуценя подруги, поки вони пили чай на кухні, зіпсувало її нові італійські туфлі.

Ну, а коли посеред ночі раптом впала картина і ледь її не прибила, вона зрозуміла, що десь явно накосячила.

Коли вона вранці розповідала про це колегам, маркетолог Свєта тільки знизала плечима:
- Принцип Матфея, люба.
- У сенсі? - не зрозуміла ВОНА.
- Ну, у Біблії написано: "...хто має, тому дано буде і примножиться, а хто не має, у того відніметься і те, що має".
- Хто буде віднімати?
- Ну, хто-хто? - як маленька, відповіла Світлана і підняла очі до неба.
- І що робити?

Світлана зітхнула:

- Плюсувати.
- Що? - не зрозуміла вона.
- Усе! - відповіла та. - І хороше, і погане.

Вона забула б про цей дивний принцип, але за кілька хвилин охоронець сказав, що подряпали друге крило. І тоді вона вирішила, що варто спробувати цей Свєткін закон...

Тож, коли в обід директор розкритикував її новий проєкт, вона спокійно відповіла:

- Це на щастя, - і вийшла з кабінету. Приплюсувала.

Потім вирішила зробити собі приємне - зайшла в улюблену кав'ярню. Через 10 хвилин зателефонувала секретар: "Давай назад. Шеф вирішив, що хтось із конкурентів зацікавився твоїм проєктом, тому він терміново поставив його в розробку".

До кінця тижня на всі дрібні проблеми вона відповідала:
"Зараховується",
"Плюсую",
"На щастя".
І згнітивши серце приймала більші:
"Ну, добре, і це в скарбничку",
"Все на краще".

І що дивно, але якимось незрозумілим чином цей принцип Матфея працював. Тому що десь віднімалося, але при цьому відкривалися якісь нові можливості.

Причому там, де вона зовсім не очікувала.

І коли від неї раптом вирішив піти Валера... вона навіть не здивувалася.

- Тобі що, взагалі наплювати, що я зараз збираю речі? - обурено запитав він.
- Не наплювати, - відповіла вона. - Але ти за цивільний шлюб, не готовий до дітей і навіть не хочеш знайомити мене з друзями. У мене тоді запитання до себе самої:
- А навіщо ти мені, такий ось, потрібен, якщо я - за стосунки, хочу дітей і зазвичай душа компанії? Тому твій відхід, на щастя.

Той офігів від таких слів і навіть перестав збирати речі, але вона вже стала йому допомагати, витягнувши другу валізу...

Світлана мала рацію: принцип Матфея працював, і тепер ніхто не відрізав шматочки від того, що вона мала.

Навпаки, там, де було мало, звідкись приплюсовувалося.

Якщо ж з'являлися проблеми, то як урок чи нагадування - не роби іншим погано, обов'язково повернеться.

Але все-таки більше було хорошого.
У рази більше.

Хто помічає, що вже має, тому дано буде і примножиться.
Все на краще!

Изм. Le_mon4ik (10 Июня 2025 в 13:18)
10
Автор:
10 Июня 2025 в 13:16
Знакомства и общение 2025