Пройтись бы босой,так мешает воронье - Дневник Le_mon4ik

proqtisjq-by-bosoqtak-meshaet-voronjqe
Безмежне поле дикого щавлю.
Куди не гляну - грицики, суріпка.
А я метелики у пазуху ловлю,
А під ногами мак-відюк і ріпка.
А під ногами літо. Боса йду.
Ступаю на камінчики з граніту.
Я за собою сім дощів веду
І ціле поле молодого цвіту.
В руках букет, в очах волошок храм.
Спідничка замочилася росою.
Ходи зі мною, все тобі віддам -
І ці дощі, і трави з мелісою.
Будь біля мене. Літечко кругом.
Куди не стану - дички, дички, дички.
Я побіжу бігом, бігом, бігом
До голубої у лататті річки.
Стоять кущі, лоза висить із них
Аж до води, полоще в ній хустинки.
І яблуні так схожі на святих,
І груші на прозорі павутинки.
А ми з тобою йдемо, знову йдем
До літечка, як по гриби до гаю.
Щось крякає, дзижчить, пищить, гуде.
Я ж на ромашці для нас двох гадаю...

Изм. Le_mon4ik (в 09:35)
5
Автор:
в 09:33
Знакомства и общение 2025