Ничего не было ,котик - Дневник Le_mon4ik
- Котику, нічого не було, клянуся! Я взагалі ні при чому! - ось так зазвичай починаються пікантні історії подружніх розбірок.
І саме так я виправдовуюся перед своєю кішкою Валлеттою після походу в гості.
О, які це були гості!
Я - переконана кошатниця, але в будинку у друзів живе йорк Лев.
Брутальний хлопець, 2 кілограми емоцій. Дивиться палким поглядом .
На мене в житті рідко так дивляться.
Першого разу я навіть подумала, що мені випадково подали їжу в його тарілці.
- Мадам, - каже цей зухвалий погляд, - я зачарований! Я щасливий дихати одним повітрям із вами. Можу я поцілувати краєчок вашої сукні?
Після келиха вина я злегка втрачаю пильність і виявляю, що ми з Левом сидимо поряд на дивані.
- Зірка моя, - співають круглі закохані очі, - ви найчарівніше створіння, я ваш навіки, ланфрен-ланфра. За вашим корсажем приховані всі таємниці Лувру! А що це у вас у руках? Кріп? Господи, як хочеться кропу! Огірок? Тисяча чортів, це ж моє улюблене!
Можливо, він потайки підливає мені вино, бо ще через півгодини Левчик уже сидить у мене на колінах і лоскоче вусами складку на зап'ясті.
- Душа моя, нам судилося зустрітися! - пристрасно фиркають вологі вуса мені в долоню. - Давай втечемо разом! У ніч, без повідця, тільки ти і я, наважся просто зараз!
Але все коли-небудь закінчується, і ось я вже тупцюю в нерішучості перед власними дверима. За ними на мене чекає кішка Валлетта. І зараз у нас розгорнуться "Любов і голуби" в окремо взятій квартирі.
- Твою ж-то мать, - нервово хльостає повітря хвіст Валлетти, - та від тебе за квартал псиною несе. Ти не хочеш мені нічого сказати?
- Кісюль, - мямлю я, - ми просто сиділи з друзями, а в них, уявляєш, уся квартира пропахла якоюсь собакою...
- Брешеш! Куди? Куди ти побігла? - шипить Валлетта, - руки вона миє... Та тут сто років їх мити потрібно, щоб цей мерзенний запах прибрати. Дай оближу терміново, дай! Кішечки-божечки, а що це в тебе на спідниці? Шерсть? Чия шерсть, я питаю? Що це за сучка фарбована?
- Валлетто, ну чому ж одразу фарбована? Це Левін натуральний колір, і він пес! І я зараз усе швиденько в прання кину і в душ побіжу, ти тільки не хвилюйся!
- Спали все, - виє в люті моя красуня. - Спали, щоб духу собачого в домі не було! Не приведи ветеринар, ще бліх у дім притягла! Від сорому тоді всі здохнемо, хоч сусідам в очі не дивись! Ой, горе-то яке, горе...
Коротше, на мені тепер три свіжих подряпини.
5
І саме так я виправдовуюся перед своєю кішкою Валлеттою після походу в гості.
О, які це були гості!
Я - переконана кошатниця, але в будинку у друзів живе йорк Лев.
Брутальний хлопець, 2 кілограми емоцій. Дивиться палким поглядом .
На мене в житті рідко так дивляться.
Першого разу я навіть подумала, що мені випадково подали їжу в його тарілці.
- Мадам, - каже цей зухвалий погляд, - я зачарований! Я щасливий дихати одним повітрям із вами. Можу я поцілувати краєчок вашої сукні?
Після келиха вина я злегка втрачаю пильність і виявляю, що ми з Левом сидимо поряд на дивані.
- Зірка моя, - співають круглі закохані очі, - ви найчарівніше створіння, я ваш навіки, ланфрен-ланфра. За вашим корсажем приховані всі таємниці Лувру! А що це у вас у руках? Кріп? Господи, як хочеться кропу! Огірок? Тисяча чортів, це ж моє улюблене!
Можливо, він потайки підливає мені вино, бо ще через півгодини Левчик уже сидить у мене на колінах і лоскоче вусами складку на зап'ясті.
- Душа моя, нам судилося зустрітися! - пристрасно фиркають вологі вуса мені в долоню. - Давай втечемо разом! У ніч, без повідця, тільки ти і я, наважся просто зараз!
Але все коли-небудь закінчується, і ось я вже тупцюю в нерішучості перед власними дверима. За ними на мене чекає кішка Валлетта. І зараз у нас розгорнуться "Любов і голуби" в окремо взятій квартирі.
- Твою ж-то мать, - нервово хльостає повітря хвіст Валлетти, - та від тебе за квартал псиною несе. Ти не хочеш мені нічого сказати?
- Кісюль, - мямлю я, - ми просто сиділи з друзями, а в них, уявляєш, уся квартира пропахла якоюсь собакою...
- Брешеш! Куди? Куди ти побігла? - шипить Валлетта, - руки вона миє... Та тут сто років їх мити потрібно, щоб цей мерзенний запах прибрати. Дай оближу терміново, дай! Кішечки-божечки, а що це в тебе на спідниці? Шерсть? Чия шерсть, я питаю? Що це за сучка фарбована?
- Валлетто, ну чому ж одразу фарбована? Це Левін натуральний колір, і він пес! І я зараз усе швиденько в прання кину і в душ побіжу, ти тільки не хвилюйся!
- Спали все, - виє в люті моя красуня. - Спали, щоб духу собачого в домі не було! Не приведи ветеринар, ще бліх у дім притягла! Від сорому тоді всі здохнемо, хоч сусідам в очі не дивись! Ой, горе-то яке, горе...
Коротше, на мені тепер три свіжих подряпини.
5
Автор: Le_mon4ik
в 07:54