Пиши свою казку - Дневник Le_mon4ik
Так хочеться часто
сховатись від світу,
Який так багато несе темноти...
В далекі краї, мов та птаха, злетіти,
Торкнувшись крилом до безмеж висоти..
Так хочеться часто не стримати сльози,
Пролитися ними, мов дощ, на людей...
І прагнеш кричати:"Навіщо
це,Боже?"
Як серце вже рветься назовні з грудей...
Так часто здається, що ноша над силу..
Що шлях закладний, ну а ми
заслабкі...
Не здатні підняти поранені крила
І душу обпалюють думи важкі...
Так хочеться Богу сказати:" Не треба...
Я надто безсилий здолати цей шлях..."
Поглянути стомлено просто у небо,
Не втримати сльози гіркі на очах...
Упасти на землю, забутись від втоми...
Та потім,коли вже стоїш на межі,
Коли зводить серце жахлива судома...
Ти вловлюєш вогник незримий в душі...
І ти відчуваєш, що серце ще бʼється...
Що бачиш цей світ неймовірно п'янкий...
І чуєш, як хтось щиросердно сміється,
Хай десь там позаду й гуде
буревій...
Хай темрява землю незримо
встеляє...
Та бачиш вогонь міліонів сердець...
І хтось комусь руку свою простягає І ти бачиш руку, що тягне Творець...
Хапаєш несміло і в серце впускаєш
Тепло і любов до людей і життя...
Цей шлях нелегкий, але ти
відчуваєш
Нестримну жагу долетіти кінця...
І буде вогонь тобі дихати в спину Та завжди знайдеться спочинок і дах...
Ти будеш летіти, бо ти є людина І це твій дарований Господом шлях...
Ти пройдеш крізь терни, здолаєш тривоги,
Бо в світі є повно любові й краси!
Ти пройдеш цей шлях, вкритий крилами Бога...
Назустріч до Батька крізь темні часи...
Повір, Він тебе на шляху не
покине...
Дарує відраду і щастя земне...
Ти сильний, тримайся, ти просто людина...
Вогонь твій сердечний ось-ось спалахне...
Нехай тобі важко і хочеш кричати...
Він бачить, Він чує, Він знає твій біль...
Повір, твої крила ще здатні літати
Здолати під силу ще тисячі миль...
Ти просто людина та в тебе є віра І з нею ти в силі усе подолать!
В тобі є щось більше за вроду і тіло...
Незриме жага попри втому літать!
Життя неймовірне і ти його частка!
Спинись,зачекай, нехай стихнуть дощі...
І з сили набравшись, пиши свою казку...
Любовʼю твори її просто в душі...
3
сховатись від світу,
Який так багато несе темноти...
В далекі краї, мов та птаха, злетіти,
Торкнувшись крилом до безмеж висоти..
Так хочеться часто не стримати сльози,
Пролитися ними, мов дощ, на людей...
І прагнеш кричати:"Навіщо
це,Боже?"
Як серце вже рветься назовні з грудей...
Так часто здається, що ноша над силу..
Що шлях закладний, ну а ми
заслабкі...
Не здатні підняти поранені крила
І душу обпалюють думи важкі...
Так хочеться Богу сказати:" Не треба...
Я надто безсилий здолати цей шлях..."
Поглянути стомлено просто у небо,
Не втримати сльози гіркі на очах...
Упасти на землю, забутись від втоми...
Та потім,коли вже стоїш на межі,
Коли зводить серце жахлива судома...
Ти вловлюєш вогник незримий в душі...
І ти відчуваєш, що серце ще бʼється...
Що бачиш цей світ неймовірно п'янкий...
І чуєш, як хтось щиросердно сміється,
Хай десь там позаду й гуде
буревій...
Хай темрява землю незримо
встеляє...
Та бачиш вогонь міліонів сердець...
І хтось комусь руку свою простягає І ти бачиш руку, що тягне Творець...
Хапаєш несміло і в серце впускаєш
Тепло і любов до людей і життя...
Цей шлях нелегкий, але ти
відчуваєш
Нестримну жагу долетіти кінця...
І буде вогонь тобі дихати в спину Та завжди знайдеться спочинок і дах...
Ти будеш летіти, бо ти є людина І це твій дарований Господом шлях...
Ти пройдеш крізь терни, здолаєш тривоги,
Бо в світі є повно любові й краси!
Ти пройдеш цей шлях, вкритий крилами Бога...
Назустріч до Батька крізь темні часи...
Повір, Він тебе на шляху не
покине...
Дарує відраду і щастя земне...
Ти сильний, тримайся, ти просто людина...
Вогонь твій сердечний ось-ось спалахне...
Нехай тобі важко і хочеш кричати...
Він бачить, Він чує, Він знає твій біль...
Повір, твої крила ще здатні літати
Здолати під силу ще тисячі миль...
Ти просто людина та в тебе є віра І з нею ти в силі усе подолать!
В тобі є щось більше за вроду і тіло...
Незриме жага попри втому літать!
Життя неймовірне і ти його частка!
Спинись,зачекай, нехай стихнуть дощі...
І з сили набравшись, пиши свою казку...
Любовʼю твори її просто в душі...
3
Автор: Le_mon4ik
1 Июня 2025 в 14:17