Не запізніться на любов... - Дневник Le_mon4ik
Ніхто нікого не чекатиме вічно
У кожної людини є межа. Це невидима, але дуже реальна лінія, яку неможливо перетнути без наслідків. Спочатку вона чекає. Вірить у ваші слова, терпить ваші сумніви, розуміє ваші страхи, виправдовує мовчання. Кожне ваше «ще не час» вона приймає як виклик своїй вірі, кожне ваше зволікання — як шанс, що ви просто дозріваєте. Вона сподівається.
А потім настає момент, коли щось у серці стихає. Мовчки. Без скандалів, без надриву. Просто якось зранку вона прокидається і більше не чекає. Вона перестає перевіряти повідомлення. Не слухає пісень, що нагадують про вас. Не згадує дати. Вона перестає будувати плани з вами. Вона починає жити.
І в цьому новому житті з’являється хтось інший. Той, хто не загубився в собі. Не розбирався місяцями, що він відчуває. Не тікав під приводом "ще рано" або "я не готовий". Він просто прийшов і залишився. Без зайвих слів, без театру. Любить. Цінує. Тримає за руку і не відпускає.
І це не про те, що хтось краще. Це про те, що любов не терпить пауз. Вона живе у рішучості. У дії. У вчинках.
Тож не думайте занадто довго. Не оцінюйте, чи "варто". Не грайте з чужими почуттями в надії, що вас завжди чекатимуть. Життя не нескінченне. І серце не залізне.
Є у вас почуття — не марнуйте їх. Заберіть цю людину. Обійміть її. Скажіть, що вона вам важлива. Бережіть її. Бо любов — це не щось, що дається просто так. Це шанс. І ви можете або скористатися ним… або запізнитися назавжди.
Не запізніться на любов.
Изм. Le_mon4ik (в 09:45)
4
У кожної людини є межа. Це невидима, але дуже реальна лінія, яку неможливо перетнути без наслідків. Спочатку вона чекає. Вірить у ваші слова, терпить ваші сумніви, розуміє ваші страхи, виправдовує мовчання. Кожне ваше «ще не час» вона приймає як виклик своїй вірі, кожне ваше зволікання — як шанс, що ви просто дозріваєте. Вона сподівається.
А потім настає момент, коли щось у серці стихає. Мовчки. Без скандалів, без надриву. Просто якось зранку вона прокидається і більше не чекає. Вона перестає перевіряти повідомлення. Не слухає пісень, що нагадують про вас. Не згадує дати. Вона перестає будувати плани з вами. Вона починає жити.
І в цьому новому житті з’являється хтось інший. Той, хто не загубився в собі. Не розбирався місяцями, що він відчуває. Не тікав під приводом "ще рано" або "я не готовий". Він просто прийшов і залишився. Без зайвих слів, без театру. Любить. Цінує. Тримає за руку і не відпускає.
І це не про те, що хтось краще. Це про те, що любов не терпить пауз. Вона живе у рішучості. У дії. У вчинках.
Тож не думайте занадто довго. Не оцінюйте, чи "варто". Не грайте з чужими почуттями в надії, що вас завжди чекатимуть. Життя не нескінченне. І серце не залізне.
Є у вас почуття — не марнуйте їх. Заберіть цю людину. Обійміть її. Скажіть, що вона вам важлива. Бережіть її. Бо любов — це не щось, що дається просто так. Це шанс. І ви можете або скористатися ним… або запізнитися назавжди.
Не запізніться на любов.
Изм. Le_mon4ik (в 09:45)
4
Автор: Le_mon4ik
в 09:44