С днём матери - Дневник Le_mon4ik

Не забудьте привітати свою маму – подаруйте їй квіти та теплі слова!
Мама…
Є слово , яке ми вимовляємо ще до того , як навчимося говорити.
Є серце , яке б’ється в унісон з нашим ще до того , як ми з’явимось на світ.
Є очі , в яких завжди житиме безумовна любов.
Є руки , які завжди обіймуть так , як ніхто інший не зможе.
Це все - мама!
Вона вчила нас ходити і завжди була поруч , коли ми падали.
Вона вчила нас говорити , але ніколи не нав’язувала своїх слів.
Вона ночами не спала , щоб ми спали спокійно.
Вона віддавала нам найкраще, навіть тоді , коли в самої залишалось найменше.
Мама - це перше диво в нашому житті.
Її молитва - найсильніша охорона.
Її обійми - найнадійніший прихисток.
Її любов - без початку і кінця.
Сьогодні - День матері. Але для неї свято кожного разу , коли ми телефонуємо без причини , приїжджаємо несподівано , кажемо просте:
«Я тебе люблю , мамо…»
Обійміть сьогодні свою маму , подзвоніть їй.
А якщо її вже немає поруч - помоліться , згадайте, подякуйте.
Бо ми - її продовження. Її надія. Її вічна любов!
З Днем матері, найдорожчі!

Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
І я не хотів повторити когось із них.
Я біля свої мами буду завжди маленьким
І, як тільки покличе, прибіжу скоренько,
Тому я їй і написав ці слова як міг.
Приспів:
Мам, ти мене вибач шо я став дорослийІ вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Я може трохи пізно став її розуміти
І не часто дарував на день народження квіти.
І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив.
Але тепер, коли вона мене обіймає
І разом із татком щось про внучку питає -
Я з радості плачу, що маю живих батьків.
Мам, ти мене вибач шо я став дорослий
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Мам, а можна я до тебе завтра приїду
І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми посидим?
Я дякую тобі за то, шо я вмію
І дякую тобі за то, шо я розумів
Ті речі, яких не пояснюють навіть в книжках.
Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель
І я тоже десь поряд буду завжди бродити,
Шоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках.
Мам, ти мене вибач шо я став дорослий
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Мам, а можна я до тебе завтра приїду
І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми посидим?
Мам..
Изм. Le_mon4ik (Вчера в 21:05)
7
Мама…
Є слово , яке ми вимовляємо ще до того , як навчимося говорити.
Є серце , яке б’ється в унісон з нашим ще до того , як ми з’явимось на світ.
Є очі , в яких завжди житиме безумовна любов.
Є руки , які завжди обіймуть так , як ніхто інший не зможе.
Це все - мама!
Вона вчила нас ходити і завжди була поруч , коли ми падали.
Вона вчила нас говорити , але ніколи не нав’язувала своїх слів.
Вона ночами не спала , щоб ми спали спокійно.
Вона віддавала нам найкраще, навіть тоді , коли в самої залишалось найменше.
Мама - це перше диво в нашому житті.
Її молитва - найсильніша охорона.
Її обійми - найнадійніший прихисток.
Її любов - без початку і кінця.
Сьогодні - День матері. Але для неї свято кожного разу , коли ми телефонуємо без причини , приїжджаємо несподівано , кажемо просте:
«Я тебе люблю , мамо…»
Обійміть сьогодні свою маму , подзвоніть їй.
А якщо її вже немає поруч - помоліться , згадайте, подякуйте.
Бо ми - її продовження. Її надія. Її вічна любов!
З Днем матері, найдорожчі!

Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
І я не хотів повторити когось із них.
Я біля свої мами буду завжди маленьким
І, як тільки покличе, прибіжу скоренько,
Тому я їй і написав ці слова як міг.
Приспів:
Мам, ти мене вибач шо я став дорослийІ вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Я може трохи пізно став її розуміти
І не часто дарував на день народження квіти.
І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив.
Але тепер, коли вона мене обіймає
І разом із татком щось про внучку питає -
Я з радості плачу, що маю живих батьків.
Мам, ти мене вибач шо я став дорослий
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Мам, а можна я до тебе завтра приїду
І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми посидим?
Я дякую тобі за то, шо я вмію
І дякую тобі за то, шо я розумів
Ті речі, яких не пояснюють навіть в книжках.
Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель
І я тоже десь поряд буду завжди бродити,
Шоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках.
Мам, ти мене вибач шо я став дорослий
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Мам, а можна я до тебе завтра приїду
І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми посидим?
Мам..
Изм. Le_mon4ik (Вчера в 21:05)
7
Автор: Le_mon4ik
Вчера в 09:09