Уже і я - Дневник Le_mon4ik

uzhe--ya
Уже і я, матусю, постаріла.
Стала як Ви - так бачу, так ходжу.
Я не одну весну уже зустріла,
А Ви пішли, рідненька, за межу.
Ви там давно, уже й не пригадаю,
Коли Вам пісню щиглик щебетав.
Ви в хусточці пішли до свого раю
І Вас тоді лиш холод огортав.
Над Вами трави, Ваші любі квіти.
Над Вами небо, вічності блакить.
І Ви пішли у інший світ говіти
І звідти нас і бачити, й любить.
А я живу, пригадую колишнє.
Зима вже не така, весна не та.
Не ті смаки, не ті лутові вишні,
І вже давно коса не золота.
Я тут старію під дощем і градом,
Під шквалом дронів, в зареві війни.
Я тут любуюсь цим весняним садом
І запахом старим озимини.
Я тут живу життям старої вишні.
Барвінок мені стелиться до ніг.
Прошу щодня, пошли мені, Всевишній,
Весною сонце, а зимою сніг.
Пошли землі моїй лиш миру й трішки фарту.
Просіть і Ви, матусю, небеса
Щоб день настав, налив водиці кварту,
Щоб квітла й квітла ця земна краса.
А ворог згинув, впав лицем у прірву
І сонечко світило біля нас.
А я в садочку рожу білу вирву,
Зірву червону, матінко, для Вас.


6
Автор:
в 14:03
Знакомства и общение 2025