Внутрішній апокаліпсис - Дневник СолодкА_БулочкА
Паніка, розпач, бажання лягти і не рухатися, або хоча б сховатися під ковдру, або заснути і прокинутися коли все добре.
Що ж робити, коли здається, що гірше вже нікуди?
Спойлер: гірше завжди може бути, але ми тут не для цього.
Отже, кризова інтервенція для тих, у кого план «А» провалився, а плану «Б» навіть не було.
КРОК 1: Спочатку ДИХАЙ (так, це не жарт)
Коли все йде коту під хвіст, мозок любить вмикати режим «панічного курча». Проблема в тому, що цей режим не допомагає взагалі. Тому спочатку — дихай. Глибоко, повільно, так, щоб не знепритомніти, але й не задихатися від власного хвилювання.
Є чудова методика: «4-7-8»
1. Вдихай через ніс 4 секунди
2. Затримай подих на 7 секунд
3. Видихай через рот 8 секунд
Повтори кілька разів. Це не вирішить всіх проблем, але дасть твоєму мозку зрозуміти, що ти ще не на Титаніку, і дозволить мислити хоч трохи ясніше.
КРОК 2: Назви це як є
Зараз ти, напевно, думаєш: «Все пропало!» або «Я нічого не контролюю!». Добре, але давай конкретніше: ЩО саме пропало?
Замість «моє життя – руїна», спробуй сказати:
• «Я не знаю, що робити далі»
• «Мені страшно через невизначеність»
• «Я не можу змінити ситуацію, але можу якось реагувати»
Коли проблема стає конкретною, її легше розгризти (як горішок, а не як камінь, об який можна зламати зуби)
КРОК 3: Маленькі дії – краще, ніж катастрофічне зависання
Коли здається, що навколо лише хаос, хочеться або тікати, або залягти і чекати на свою долю (або кур’єра з піцою, бо що ще робити?). Але навіть у найгіршому пеклі завжди є хоч щось, що можна зробити.
Запитай себе: «Що я можу зробити просто зараз?»
• Випити води? Легко.
• Написати список справ хоча б на наступну годину? Не так вже й складно.
• Подзвонити другу/терапевту/людині, яка не скаже «Та це фігня, забий»»?
Навіть мікродія дає відчуття контролю. Бо якщо чекати, поки хаос сам собою вирішиться, то… ну, ти ж знаєш, що цього не буде.
КРОК 4: «Що гірше – це чи астероїд?»
Один із секретів виживання у складних ситуаціях – порівнювати свої проблеми з чимось ще страшнішим.
Задай собі питання: «Що могло б бути ще гірше?
Наприклад:
• У тебе проблеми з роботою? А могло б бути так, що ти працював би бухгалтером у мафії, а вони б раптово дізналися про твої математичні помилки.
• Розійшовся з партнером? Але хоча б не після 20 років шлюбу і трьох спільних котів, які тепер мають розлучення разом з вами.
• Не знаєш, що буде далі? Ну, так ти не знаєш і коли тебе востаннє перевіряли на карму, а вона, може, ще й нормальна!
Гумор не вирішує проблем, але допомагає не перетворювати їх на драму 80-го рівня.
КРОК 5: Прийняти невизначеність (і не збожеволіти від цього)
Більшість проблем із панікою походять від бажання все контролювати.
Погана новина: це неможливо.
Хороша новина: це і не потрібно.
Життя – це не чіткий маршрут, а швидше дорога, де тобі доводиться періодично їхати без GPS і сподіватися, що не заїдеш у глухий кут.
Тому дозволь собі НЕ ЗНАТИ, що буде далі. Це не означає, що ти програв, це означає, що ти просто живеш.
Дихай і читай наступні рядки дуже уважно:
Так, іноді життя – це великий хаос, у якому немає жодних гарантій. Але якщо замість паніки включити холодний розрахунок, знайти хоча б одну річ, яку можна зробити тут і зараз, і трохи покрутити ситуацію в голові під правильним кутом – світ уже не здається таким чорним.
І пам’ятай: Ти виживав у погані часи раніше. Виживеш і зараз. А поки що – дихай, думай і не забудь щось з’їсти. Голодні нерви – це ще той трилер.
Изм. СолодкА_БулочкА (Вчера в 23:32)
8
Що ж робити, коли здається, що гірше вже нікуди?
Спойлер: гірше завжди може бути, але ми тут не для цього.
Отже, кризова інтервенція для тих, у кого план «А» провалився, а плану «Б» навіть не було.
КРОК 1: Спочатку ДИХАЙ (так, це не жарт)
Коли все йде коту під хвіст, мозок любить вмикати режим «панічного курча». Проблема в тому, що цей режим не допомагає взагалі. Тому спочатку — дихай. Глибоко, повільно, так, щоб не знепритомніти, але й не задихатися від власного хвилювання.
Є чудова методика: «4-7-8»
1. Вдихай через ніс 4 секунди
2. Затримай подих на 7 секунд
3. Видихай через рот 8 секунд
Повтори кілька разів. Це не вирішить всіх проблем, але дасть твоєму мозку зрозуміти, що ти ще не на Титаніку, і дозволить мислити хоч трохи ясніше.
КРОК 2: Назви це як є
Зараз ти, напевно, думаєш: «Все пропало!» або «Я нічого не контролюю!». Добре, але давай конкретніше: ЩО саме пропало?
Замість «моє життя – руїна», спробуй сказати:
• «Я не знаю, що робити далі»
• «Мені страшно через невизначеність»
• «Я не можу змінити ситуацію, але можу якось реагувати»
Коли проблема стає конкретною, її легше розгризти (як горішок, а не як камінь, об який можна зламати зуби)
КРОК 3: Маленькі дії – краще, ніж катастрофічне зависання
Коли здається, що навколо лише хаос, хочеться або тікати, або залягти і чекати на свою долю (або кур’єра з піцою, бо що ще робити?). Але навіть у найгіршому пеклі завжди є хоч щось, що можна зробити.
Запитай себе: «Що я можу зробити просто зараз?»
• Випити води? Легко.
• Написати список справ хоча б на наступну годину? Не так вже й складно.
• Подзвонити другу/терапевту/людині, яка не скаже «Та це фігня, забий»»?
Навіть мікродія дає відчуття контролю. Бо якщо чекати, поки хаос сам собою вирішиться, то… ну, ти ж знаєш, що цього не буде.
КРОК 4: «Що гірше – це чи астероїд?»
Один із секретів виживання у складних ситуаціях – порівнювати свої проблеми з чимось ще страшнішим.
Задай собі питання: «Що могло б бути ще гірше?
Наприклад:
• У тебе проблеми з роботою? А могло б бути так, що ти працював би бухгалтером у мафії, а вони б раптово дізналися про твої математичні помилки.
• Розійшовся з партнером? Але хоча б не після 20 років шлюбу і трьох спільних котів, які тепер мають розлучення разом з вами.
• Не знаєш, що буде далі? Ну, так ти не знаєш і коли тебе востаннє перевіряли на карму, а вона, може, ще й нормальна!
Гумор не вирішує проблем, але допомагає не перетворювати їх на драму 80-го рівня.
КРОК 5: Прийняти невизначеність (і не збожеволіти від цього)
Більшість проблем із панікою походять від бажання все контролювати.
Погана новина: це неможливо.
Хороша новина: це і не потрібно.
Життя – це не чіткий маршрут, а швидше дорога, де тобі доводиться періодично їхати без GPS і сподіватися, що не заїдеш у глухий кут.
Тому дозволь собі НЕ ЗНАТИ, що буде далі. Це не означає, що ти програв, це означає, що ти просто живеш.
Дихай і читай наступні рядки дуже уважно:
Так, іноді життя – це великий хаос, у якому немає жодних гарантій. Але якщо замість паніки включити холодний розрахунок, знайти хоча б одну річ, яку можна зробити тут і зараз, і трохи покрутити ситуацію в голові під правильним кутом – світ уже не здається таким чорним.
І пам’ятай: Ти виживав у погані часи раніше. Виживеш і зараз. А поки що – дихай, думай і не забудь щось з’їсти. Голодні нерви – це ще той трилер.
Изм. СолодкА_БулочкА (Вчера в 23:32)
8
Автор: СолодкА_БулочкА
Вчера в 23:32