Степан - Дневник Леди_Олли
- Альо, Анжела, доця, в мами стрес! Мене ці коти кончать!
- Що случілось? А я тобі щас розкажу, шо случилось! Звонить мені тьотя Свєта, питає:"Де ваш Мурчик?"
"Мурчик наш машину збив, - кажу їй, - так шо, єслі десь якась шкода, то в Мурчика алібі - лежить із сотрясєнієм мозгов".
Вона мені: "Боже! Як машину збив?! Бєднінькій! Як він?".
Кажу: "Спитай лучче, як водій! Воно пригнуло з паркана на лобовуху, чоловік з переляку по гальмах, а його ззаду друга машина поцілувала у фонарі! Тепер цей чорт рижий лежить капається, дядьки машини рихтують, а я каплі п'ю. Так що Мурчик - учасник ДТП, у нас і протокол є, і справка від ветеринара".
Вона мені знов: " Ой, ну хай одужує, бідося! "
І ще там якісь наілучші пожеланія. А тоді каже, мовляв, тітка Люся Торбиха, ну, сєпарша ота, ждуниха, ну та, що за тьтьою Свєтою слідом живе, ти ж помниш. Так от Люська ходить жаліється, що наш Мурчик їй шкоди наробив.
Це ж, як був у неї єбєлєй, так зібралось її кодло на шабаш, понапивались, та й волали "союзнірушимий. Так отож вона перед тим три дні з літньої кухні не вилазила. Напекла, наварила, порозкладала по столах холодці, шуби, налісники , та й пішла до хати, а двері зачинила.
На ранок входить - а на неї котяра вилітає, з ніг збив і гайнув до тьоті Свєти у смородіну.
Люська до кухні, а там все понадкушуване, холодці пощербляні, сметана з налісників злизана, жовток з шуби злизаний, на печоночних тортах шерсть, в запеченої качки нога чисто згризяна, жарена риба вся на підлозі лежить покусана. І палка ковбаси під тумбочкою!
Під підозру попав наш Мурчик.
- Да, доця, у Мурчика, канєшно алібі. Але ж я нікому не кажу, що в мене два кота! Просто похожі. Да, це наш Степан!
А я ж думаю, це ця морда тиняється, шо його сутки вдома не було?! А воно нефігово влаштувалось. Я ж думаю, що прийшов кіт додому, голодний, виснажений. А він ширший, чим довший! Нє, нє, цей з голоду не здохне!
Це він проліз у форточку, фортошнік мамкин. І главне, там форточка вузька! Я не уявляю, як він туди свою фігуру пропхав, жидкій термінатор. І оце таку диверсію зробив.
Тепер просю тьотю Свєту, щоб вона хоч не здала мене з моїми котами.
- А шо тьотя Свєта?
Та, каже мені: " Ти мовчи, не признавайся, кажи, що ти їх не знаєш цих котів, ти з ними не знайома, прибились. А я Степану премію випишу за диверсію в сєпарському логові. Не зря ж він в мінус ходив".
- Так шо і шо? Принесла моїм придуркам Шебу в баночках. Посиділи, чайку попили.
Я трохи вспокоїлась.
- Так я оце, доця, шо хочу тебе просити, щоб ти Степана до себе забрала. Ніззя ж палити диверсанта.
Мо його перефарбувати, вуса приклеїти приміром, ну, для конспірації?
Ну, ілі баламбони відрізати.
Їй-бо, замахали мене ці коти, вони мені таки зроблять пердєчний сріступ, гади волохаті.
З мережі.
Ольга Бродецька
10
- Що случілось? А я тобі щас розкажу, шо случилось! Звонить мені тьотя Свєта, питає:"Де ваш Мурчик?"
"Мурчик наш машину збив, - кажу їй, - так шо, єслі десь якась шкода, то в Мурчика алібі - лежить із сотрясєнієм мозгов".
Вона мені: "Боже! Як машину збив?! Бєднінькій! Як він?".
Кажу: "Спитай лучче, як водій! Воно пригнуло з паркана на лобовуху, чоловік з переляку по гальмах, а його ззаду друга машина поцілувала у фонарі! Тепер цей чорт рижий лежить капається, дядьки машини рихтують, а я каплі п'ю. Так що Мурчик - учасник ДТП, у нас і протокол є, і справка від ветеринара".
Вона мені знов: " Ой, ну хай одужує, бідося! "
І ще там якісь наілучші пожеланія. А тоді каже, мовляв, тітка Люся Торбиха, ну, сєпарша ота, ждуниха, ну та, що за тьтьою Свєтою слідом живе, ти ж помниш. Так от Люська ходить жаліється, що наш Мурчик їй шкоди наробив.
Це ж, як був у неї єбєлєй, так зібралось її кодло на шабаш, понапивались, та й волали "союзнірушимий. Так отож вона перед тим три дні з літньої кухні не вилазила. Напекла, наварила, порозкладала по столах холодці, шуби, налісники , та й пішла до хати, а двері зачинила.
На ранок входить - а на неї котяра вилітає, з ніг збив і гайнув до тьоті Свєти у смородіну.
Люська до кухні, а там все понадкушуване, холодці пощербляні, сметана з налісників злизана, жовток з шуби злизаний, на печоночних тортах шерсть, в запеченої качки нога чисто згризяна, жарена риба вся на підлозі лежить покусана. І палка ковбаси під тумбочкою!
Під підозру попав наш Мурчик.
- Да, доця, у Мурчика, канєшно алібі. Але ж я нікому не кажу, що в мене два кота! Просто похожі. Да, це наш Степан!
А я ж думаю, це ця морда тиняється, шо його сутки вдома не було?! А воно нефігово влаштувалось. Я ж думаю, що прийшов кіт додому, голодний, виснажений. А він ширший, чим довший! Нє, нє, цей з голоду не здохне!
Це він проліз у форточку, фортошнік мамкин. І главне, там форточка вузька! Я не уявляю, як він туди свою фігуру пропхав, жидкій термінатор. І оце таку диверсію зробив.
Тепер просю тьотю Свєту, щоб вона хоч не здала мене з моїми котами.
- А шо тьотя Свєта?
Та, каже мені: " Ти мовчи, не признавайся, кажи, що ти їх не знаєш цих котів, ти з ними не знайома, прибились. А я Степану премію випишу за диверсію в сєпарському логові. Не зря ж він в мінус ходив".
- Так шо і шо? Принесла моїм придуркам Шебу в баночках. Посиділи, чайку попили.
Я трохи вспокоїлась.
- Так я оце, доця, шо хочу тебе просити, щоб ти Степана до себе забрала. Ніззя ж палити диверсанта.
Мо його перефарбувати, вуса приклеїти приміром, ну, для конспірації?
Ну, ілі баламбони відрізати.
Їй-бо, замахали мене ці коти, вони мені таки зроблять пердєчний сріступ, гади волохаті.
З мережі.
Ольга Бродецька
10
Автор: Леди_Олли
3 Фев 2025 в 23:40