*** Чи сплять солдатські матері? Нехай ніхто в них не питає. А запитає у зорі, Що в їхні вікна заглядає. Спитайте в темного вікна, Що чує всі її молитви. Щоночі шепче їх вона, Щоб повернувся син із битви. Спитайте вітру за вікном, Який усе на світі знає, Яким важким, тривожним сном Вона так рідко засинає. А потім кинеться щораз, Уся в сльозах від сну важкого. Ніч довга, мов спинився час... Стискає серце від тривоги. Чи сплять солдатські матері? Про це вони лиш правду знають. Щодня й щоночі до зорі Вони дітей своїх чекають. 9