Додому. . - Дневник -VREDna_Ya-
Додому... ох , як хочеться додому ,
Де рідне все , близьке і дороге ,
Торкнутися б до рідного порогу ,
Де дух батьківський до тепер живе .
Як хочеться в дитинство повернутись ,
Відвідати городи і садок
та запах всього рідного відчути ,
Почути мами й тата голосок .
Удома навіть сонечко ясніше ,
ласкає лагідно весняним промінцем ,
Повітря чисте , ніжне , легке , свіже...
Від згадки в серці невгамовний щем .
Я бачу тата , по подвір'ї ходить
весь заклопотаний в домашній метушні,
Собі роботу кожен день знаходить ,
По-іншому не можна у селі .
А мама прибирає , куховарить ,
Нам кожен раз готує щось смачне ,
Весною знову квіти нові садить
та й каже ,, Хай земля наша цвіте ."
Під стріхою горобчики щебечуть
і ластівка своє гніздечко в'є ,
А у ставку поблизу , води плещуть ...
Немов кіно перед очима йде .
У споминах , які не помирають ,
Які несуть на крилах по світах ,
Щораз додому рідного вертаюсь ,
Бо там історія всього мого життя .
І заростають травами дороги ,
А вишні виростають в висоту ,
Батьки старенькі відійшли до Бога ,
До рідного з любов'ю я живу .
Радію , плачу , згадую , сумую
І уявляю , як усе було ,
Малої батьківщини голос чую ,
Вертаюсь подумки додому , у село .
10
Де рідне все , близьке і дороге ,
Торкнутися б до рідного порогу ,
Де дух батьківський до тепер живе .
Як хочеться в дитинство повернутись ,
Відвідати городи і садок
та запах всього рідного відчути ,
Почути мами й тата голосок .
Удома навіть сонечко ясніше ,
ласкає лагідно весняним промінцем ,
Повітря чисте , ніжне , легке , свіже...
Від згадки в серці невгамовний щем .
Я бачу тата , по подвір'ї ходить
весь заклопотаний в домашній метушні,
Собі роботу кожен день знаходить ,
По-іншому не можна у селі .
А мама прибирає , куховарить ,
Нам кожен раз готує щось смачне ,
Весною знову квіти нові садить
та й каже ,, Хай земля наша цвіте ."
Під стріхою горобчики щебечуть
і ластівка своє гніздечко в'є ,
А у ставку поблизу , води плещуть ...
Немов кіно перед очима йде .
У споминах , які не помирають ,
Які несуть на крилах по світах ,
Щораз додому рідного вертаюсь ,
Бо там історія всього мого життя .
І заростають травами дороги ,
А вишні виростають в висоту ,
Батьки старенькі відійшли до Бога ,
До рідного з любов'ю я живу .
Радію , плачу , згадую , сумую
І уявляю , як усе було ,
Малої батьківщини голос чую ,
Вертаюсь подумки додому , у село .
10
Автор: -VREDna_Ya-
в 19:04