Я стільки пережила у житті, Що можна цілу книгу написати. І низько падала, й була на висоті, Таке пройшла, що й слів не підібрати. Та кожен раз, як важко не було б, Знаходила в собі і віру, й силу. На радість рідним, ворогам на зло, - Не зникла моя зірка з небосхилу. Не налякати вже мене нічим, Нікого в світі більше не боюся. Щоб далі жити, є мільйон на те причин, Іду вперед і тихо Богу я молюся. 4
